розраювати
РОЗРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.
1. Висловлюючи співчуття, заспокоювати, розвеселяти кого-небудь.
Ніхто її не втішав, не розраював. Бо йшлося про важливіше (Загреб., Спека, 1961, 342);
Андрій навмисне звів розмову на жарт, щоб якось розраяти Галину Львівну (Гур., Наша молодість, 1949, 184);
Максим стояв.. і не знав, що сказати Насті, як розраяти, втішити її (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 73).
2. Умовляти кого-небудь відмовитися від якоїсь дії, якогось наміру, вчинку; не радити щось робити.
Мати не стала розраювати Олю, а може, не хотіла позбавляти її останньої надії (Юхвід, Оля, 1959, 83);
— Ото ще будете за ним плакати! — спробувала розраяти матір Оленка (Козл., Ю. Крук, 1950, 217);
Маковей уже був зохотився на міньбу. Але брати Блаженки розраяли хлопця (Гончар, III, 1959, 452).
Значення в інших словниках
- розраювати — розра́ювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розраювати — див. радити Словник синонімів Вусика
- розраювати — -юю, -юєш, недок., розраяти, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Висловлюючи співчуття, заспокоювати, розвеселяти кого-небудь. 2》 Умовляти кого-небудь відмовитися від якоїсь дії, якогось наміру, вчинку; не радити щось робити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розраювати — РОЗРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., кого, розм. 1. також що. Висловлюючи співчуття, заспокоювати, розвеселяти кого-небудь. Ніхто її не втішав, не розраював. Бо йшлося про важливіше (П. Словник української мови у 20 томах
- розраювати — ВІДРА́ДЖУВАТИ (радити не робити чогось задуманого, відмовитися від якогось наміру), РОЗРА́ДЖУВАТИ рідше, ВІДМОВЛЯ́ТИ, ВІДБИВА́ТИ, РОЗРА́ЮВАТИ розм., ВІДРА́ЮВАТИ розм. — Док.: відра́дити, розра́дити, відмо́вити, відби́ти, розра́яти, відра́яти. Словник синонімів української мови