розрахувати

розрахува́ти

див. розраховувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрахувати — розрахува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розрахувати — РОЗРАХУВА́ТИ див. розрахо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розрахувати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. розрахувати — РОЗРАХУВА́ТИ див. розрахо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. розрахувати — Розрахува́ти, -ху́ю, -єш гл. Разсчитать, разсчесть. Словник української мови Грінченка