1. Словник української мови в 11 томах

розрахувати

РОЗРАХУВА́ТИ див. розрахо́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрахувати — РОЗРАХУВА́ТИ див. розрахо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  2. розрахувати — розрахува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розрахувати — див. розраховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розрахувати — Розрахува́ти, -ху́ю, -єш гл. Разсчитать, разсчесть. Словник української мови Грінченка
  5. розрахувати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови