розрухати

розру́хати

див. розрухувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрухати — розру́хати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розрухати — РОЗРУ́ХАТИ див. розру́хувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розрухати — РОЗРУ́ХАТИ див. розру́хувати. Словник української мови в 11 томах
  4. розрухати — Розрухати, -хаю, -єш гл. Расшевелить. Словник української мови Грінченка