1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розрухувати

розру́хувати

-ую, -уєш, недок., розрухати, -аю, -аєш, док., перех., розм.

Те саме, що розворушувати 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрухувати — розру́хувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розрухувати — РОЗРУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко. РОЗРУ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм. Те саме, що розвору́шувати 2. – Вона все так завзято мовчала, що я остаточно втратив надію розрухати її до переписки зо мною (О. Словник української мови у 20 томах
  3. розрухувати — РОЗРУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що розвору́шувати 2. - Вона все так завзято мовчала, що я остаточно втратив надію розрухати її до переписки зо мною (Коб. Словник української мови в 11 томах