розворушувати
розвору́шувати
-ую, -уєш, недок., розворушити, -рушу, -рушиш, док., перех.
1》 Ворушачи, перекидати, перевертати або розкидати що-небудь.
|| Ворушачи що-небудь, вчиняти розгардіяш.
|| Руйнувати, знищувати що-небудь.
|| розм. Примушувати кого-небудь рухатися.
2》 перен. Спонукати кого-небудь до дії, робити активним, виводити зі стану бездіяльності, апатії, байдужості.
|| Викликати, пробуджувати у кого-небудь (почуття, думки, спогади і т. ін.).
|| Глибоко хвилювати, тривожити, збуджувати кого-небудь. Розворушувати душу.
3》 перен., рідко. Активно, діяльно розпочинати що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розворушувати — розвору́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розворушувати — Ворушити; (додій) розбурхувати, розрахувати, активізувати; (почуття) будити, викликати; (людей) хвилювати, тривожити, збуджувати, наелектризовувати; (душу) зворушувати, розчулювати; (діяльність) Р. розгортати. Словник синонімів Караванського
- розворушувати — I ворушити, зворушувати, перевалковувати, перегортати, перегрібати (валки), підворушувати, розпушати, розпушувати II див. ятрити Словник синонімів Вусика
- розворушувати — РОЗВОРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВОРУШИ́ТИ, рушу́, ру́шиш, док., що. 1. Ворушачи, щось перекидати, перевертати, розкидати. Працюючи, розворушиш родючу землю – і вона тобі у відповідь житами зросте, пшеницями підведеться... (П. Тичина); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- розворушувати — я́три́ти (роз’я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т. ін.) / роз’я́три́ти (розтрою́дити, розворуши́ти і т. ін.) (незаго́йну (да́вню)) ра́ну (в се́рці (в душі́)) кого, чию, рідше кому. Фразеологічний словник української мови
- розворушувати — Розвору́шувати, -ру́шую, -ру́шуєш; розворуши́ти, -рушу́, -ру́шиш, -ру́шать; розвору́ш, -ру́ште і -руши́, -ші́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розворушувати — РОЗВОРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВОРУШИ́ТИ, рушу́, ру́шиш, док., перех. 1. Ворушачи, перекидати, перевертати або розкидати що-небудь. Працюючи, розворушиш родючу землю — і вона тобі у відповідь житами зросте, пшеницями підведеться… (Тич. Словник української мови в 11 томах
- розворушувати — Розворушувати, -шую, -єш сов. в. розворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить. Левиц. Пов. 189, 146, 13. Словник української мови Грінченка