1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розрядник

розря́дник

I -а, ч.

Спортсмен, який має певний розряд (див. розряд I 2)).

II -а, ч.

Автоматичний прилад або пристрій для захисту електричного устаткування від перенапруги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрядник — розря́дник 1 іменник чоловічого роду, істота спортсмен розря́дник 2 іменник чоловічого роду прилад Орфографічний словник української мови
  2. розрядник — РОЗРЯ́ДНИК¹, а, ч. Спортсмен, який має певний розряд (див. розря́д¹ 2). – Та я ж усе життя на морі прожив, я ж син рибалки!.. Що я, гірше за ваших розрядників гребтиму? (П. Словник української мови у 20 томах
  3. розрядник — РОЗРЯ́ДНИК¹, а, ч. Спортсмен, який має певний розряд ( див. розряд¹ 2). Особливо захоплюються молоді науковці підводним спортом.. 180 чоловік стали розрядниками (Веч. Київ, 19. Словник української мови в 11 томах