розрізаний
розрі́заний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розрізувати.
|| розрізано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розрізаний — розрі́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розрізаний — [роузр’ізанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- розрізаний — РОЗРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розрі́зати і розрі́зувати. Навкруги поле, розрізане шляхом і столітніми деревами (М. Коцюбинський); Фріда спускає очі додолу, і на маленьких, як розрізана надвоє вишня, устах лукавиться загониста посмішка (В. Словник української мови у 20 томах
- розрізаний — Розрі́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розрізаний — РОЗРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розрі́зувати. Навкруги поле, розрізане шляхом і столітніми деревами (Коцюб., II, 1955, 235); По розрізаній коліями дорозі бігли струмки (Перв., Материн.. хліб, 1960, 132); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах