розсатанілий
розсатані́лий
-а, -е, розм.
Дієприкм. акт. мин. ч. до розсатаніти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсатанілий — розсатані́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- розсатанілий — РОЗСАТАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до розсатані́ти. Осяяний тріпотливим світлом лик богочоловіка дивився згори лагідно на сп'янілі і розсатанілі від злоби обличчя, позирав кохано на дітей своїх, за яких і розпинавсь на хресті (М. Словник української мови у 20 томах
- розсатанілий — РОЗСАТАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до розсатані́ти; // У знач. прикм. Їй мріється далеке небо безхмаре, білі розпечені палом мури, сліпуче сонячне сяйво й ревуча юрба, розсатанілі обличчя (Стар., Облога.., 1961, 7). Словник української мови в 11 томах