розскубувати
розску́бувати
-ую, -уєш і розскубати, -аю, -аєш, недок., розскубти, -бу, -беш і розскубати, -аю, -аєш; мин. ч. розскуб, -ла, -ло і розскубав, -бала, -бало; док., перех.
Скубучи, розсмикувати, розділяти на волокна, пір'їни і т. ін.; щипаючи, роздрібнювати.
|| Розкуйовджувати (волосся).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розскубувати — розску́бувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розскубувати — РОЗСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і РОЗСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСКУ́БТИ, бу́, бе́ш і РОЗСКУ́БАТИ, аю, аєш; мин. ч. розску́б, ла, ло і розску́бав, бала, ло; док., що. Скубучи, розсмикувати, розділяти на волокна, пір'їни і т. ін.; щипаючи, роздрібнювати. Словник української мови у 20 томах
- розскубувати — РОЗСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і РОЗСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗСКУ́БТИ, бу́, бе́ш і РОЗСКУ́БАТИ, аю, аєш; мин. ч. розску́б, ла, ло і розску́бав, бала, ло; док., перех. Скубучи, розсмикувати, розділяти на волокна, пір’їни і т. ін.; щипаючи, роздрібнювати. Словник української мови в 11 томах