розстрочений
розстро́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розстрочити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розстрочений — розстро́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розстрочений — РОЗСТРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розстро́чити. Податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 р. до 1 січня 2001 р. і не сплачений на день набрання чинності ст. 18 цього Закону (21.02. Словник української мови у 20 томах