розстрілюваний

розстрі́люваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. ч. до розстрілювати 1-3).

|| у знач. ім. розстрілюваний, -ного, ч.; розстрілювана, -ної, ж. Людина, яку розстрілюють.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстрілюваний — розстрі́люваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розстрілюваний — РОЗСТРІ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розстрі́лювати 1–3. Митрич, розстрілюваний “через десятого” за денікінців, ще раз прострелений .. Словник української мови у 20 томах
  3. розстрілюваний — РОЗСТРІ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розстрі́лювати 1 — 3. Митрич, розстрілюваний «через десятого» за денікінців, ще раз прострелений махновцями і досі чомусь не похований, показав свій єдиний жовтий зуб... Словник української мови в 11 томах