розстрілюваний
розстрі́люваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. ч. до розстрілювати 1-3).
|| у знач. ім. розстрілюваний, -ного, ч.; розстрілювана, -ної, ж. Людина, яку розстрілюють.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розстрілюваний — розстрі́люваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розстрілюваний — РОЗСТРІ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розстрі́лювати 1–3. Митрич, розстрілюваний “через десятого” за денікінців, ще раз прострелений .. Словник української мови у 20 томах
- розстрілюваний — РОЗСТРІ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розстрі́лювати 1 — 3. Митрич, розстрілюваний «через десятого» за денікінців, ще раз прострелений махновцями і досі чомусь не похований, показав свій єдиний жовтий зуб... Словник української мови в 11 томах