розстібнутий
розсті́бнутий
-а, -е, рідко.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розстібнути.
2》 у знач. прикм. Те саме, що розстебнутий 2), 3)
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розстібнутий — розсті́бнутий 1 дієприкметник від: розстібнути рідко розсті́бнутий 2 прикметник з роз'єднаними, нескріпленими застібками; такий, у якого незастебнутий, розхристаний одяг — розм. рідко Орфографічний словник української мови
- розстібнутий — РОЗСТІ́БНУТИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. пас. до розстібну́ти. Шинель на Сергію була розстібнута (О. Гуреїв). 2. у знач. прикм. Те саме, що розсте́бнутий 2, 3. Зігрітий спогадами, Семен немов не помічає, як рвучко вітер метляє полами його розстібнутого кожушка (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
- розстібнутий — РОЗСТІ́БНУТИЙ, а, е, рідко, 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розстібну́ти. Шинель на Сергію була розстібнута (Гур., Новели, 1951, 114). 2. у знач. прикм. Те саме, що розсте́бнутий 2... Словник української мови в 11 томах