розстебнутий
розсте́бнутий
розстебнений, -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розстебнути.
|| розстебнуто, розстебнено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм.З роз'єднаними, нескріпленими застібками.
3》 у знач. прикм., розм. Такий, у якого незастебнутий, розхристаний одяг.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розстебнутий — розсте́бнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розстебнутий — РОЗСТЕ́БНУТИЙ, РОЗСТЕ́БНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розстебну́ти. На ній було осіннє пальтечко, розстебнуте на всі ґудзики (Ю. Мушкетик); Йому допомагав літній чоловік у рябому кашкеті і розстебнутій на грудях чорній сорочці (О. Словник української мови у 20 томах
- розстебнутий — Розсте́бнутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розстебнутий — РОЗСТЕ́БНУТИЙ, РОЗСТЕ́БНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розстебну́ти. На ній було осіннє пальтечко, розстебнуте на всі гудзики (Мушк., День.. Словник української мови в 11 томах