розстебнутий

розсте́бнутий

розстебнений, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розстебнути.

|| розстебнуто, розстебнено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.З роз'єднаними, нескріпленими застібками.

3》 у знач. прикм., розм. Такий, у якого незастебнутий, розхристаний одяг.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстебнутий — розсте́бнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розстебнутий — РОЗСТЕ́БНУТИЙ, РОЗСТЕ́БНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розстебну́ти. На ній було осіннє пальтечко, розстебнуте на всі ґудзики (Ю. Мушкетик); Йому допомагав літній чоловік у рябому кашкеті і розстебнутій на грудях чорній сорочці (О. Словник української мови у 20 томах
  3. розстебнутий — Розсте́бнутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розстебнутий — РОЗСТЕ́БНУТИЙ, РОЗСТЕ́БНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розстебну́ти. На ній було осіннє пальтечко, розстебнуте на всі гудзики (Мушк., День.. Словник української мови в 11 томах