розстебнутий

РОЗСТЕ́БНУТИЙ, РОЗСТЕ́БНЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розстебну́ти.

На ній було осіннє пальтечко, розстебнуте на всі ґудзики (Ю. Мушкетик);

Йому допомагав літній чоловік у рябому кашкеті і розстебнутій на грудях чорній сорочці (О. Десняк);

Біла шовкова сорочка на ньому розстебнута (Ю. Бедзик);

Свитка [у Марії] розстебнена, з-під хустки пасмо чорне вибилось (А. Головко).

2. у знач. прикм. З роз'єднаними, нескріпленими застібками.

Вітер свистів парубкові у вухах, поли розстебнутого піджака розпростерлись крилами (М. Томчаній);

Зимогорова мимоволі якусь мить затримала зір на довгих Юркових кучерях, на розстебнутому комірці сорочки (О. Донченко);

З-під розстебненого плаття, крізь тонку сорочку, визирало її високе лоно (Панас Мирний).

3. у знач. прикм., розм. Такий, у якого незастебнутий, розхристаний одяг.

Посеред хати Тихін у кожушку, розстебнений і без шапки (А. Головко).