1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розтрушений

розтру́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтрусити.

|| розтрушено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтрушений — розтру́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розтрушений — РОЗТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтруси́ти. Корови стояли чи лежали на старанно розтрушеній підстилці (С. Добровольський); * Образно. Жінка зразу ж взялася за роботу. Вона збирала прутики, вітром розтрушені по стрісі, й затикала ними дірки (М. Словник української мови у 20 томах
  3. розтрушений — Розтру́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розтрушений — РОЗТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтруси́ти. Корови стояли чи лежали на старанно розтрушеній підстилці (Добр., Тече річка.., 1961, 264); *Образно. Жінка зразу ж взялася за роботу. Словник української мови в 11 томах