розумаха
розума́ха
-и, ч. і ж., розм.
Розумна людина.
|| ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розумаха — розума́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розумаха — див. розумний Словник синонімів Вусика
- розумаха — РОЗУМА́ХА див. розума́ка. Словник української мови у 20 томах
- розумаха — РОЗУ́МНИЙ ім. (людина, що відзначається розумом, розсудливістю), РОЗУ́МНИК розм., РОЗУМА́КА (РОЗУМА́ХА) розм., ГОЛОВА́ розм., РОЗУ́МЕЦЬ розм., МИСЛИ́ВЕЦЬ розм. рідко. Словник синонімів української мови
- розумаха — Розума́ха, -хи, -сі (сп. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розумаха — РОЗУМА́ХА див. розума́ка. Словник української мови в 11 томах
- розумаха — Розумаха, -хи об. Умный человѣкъ, мудрець. Словник української мови Грінченка