розучуваний
розу́чуваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. теп. ч. до розучувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розучуваний — розу́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розучуваний — РОЗУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розу́чувати. Нестор і Микоша гарячково готувалися до вирішального дня, коли стануть перед класом і прочитають по уривку з розучуваної ролі (О. Полторацький). Словник української мови у 20 томах
- розучуваний — РОЗУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розу́чувати. Нестор і Микоша гарячково готувалися до вирішального дня, коли стануть перед класом і прочитають по уривку з розучуваної ролі (Полт., Повість.., 1960, 213). Словник української мови в 11 томах