1. Словник української мови в 11 томах

розучуваний

РОЗУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до розу́чувати.

Нестор і Микоша гарячково готувалися до вирішального дня, коли стануть перед класом і прочитають по уривку з розучуваної ролі (Полт., Повість.., 1960, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розучуваний — розу́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розучуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до розучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розучуваний — РОЗУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розу́чувати. Нестор і Микоша гарячково готувалися до вирішального дня, коли стануть перед класом і прочитають по уривку з розучуваної ролі (О. Полторацький). Словник української мови у 20 томах