розучування
РОЗУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розу́чувати.
Останнім часом знайомити дітей з музикою почали в перших класах загальноосвітньої школи. Поряд з розучуванням пісень вони слухають музику в магнітофонному запису [записі], пояснення викладача (Мист., 1, 1964, 22);
Першу-ліпшу хвилину використовувала [Люба] на розучування наймоднішого романсу (Ле, Міжгір’я, 1953, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розучування — розу́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розучування — -я, с. Дія за знач. розучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розучування — РОЗУ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розу́чувати. Останнім часом знайомити дітей з музикою почали в перших класах загальноосвітньої школи. Поряд з розучуванням пісень вони слухають музику в магнітофонному запису, пояснення викладача (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах