1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розчути

розчу́ти

-ую, -уєш, док., перех. і без додатка.

Добре, ясно почути, розібрати те, що говорять.

|| Відчути, уловити іронію, сарказм у чому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчути — розчу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчути — РОЗЧУ́ТИ див. розчува́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. розчути — ПОЧУ́ТИ (сприйняти слухом щось), ДОЧУ́ТИ, РОЗЧУ́ТИ, УЧУ́ТИ (ВЧУ́ТИ), ДОЧУ́ТИСЯ розм., РОЗСЛУ́ХАТИ розм., РОЗСЛУ́ХАТИСЯ розм., ЗАЧУ́ТИ діал. Так дивиться сарна в дрімучому лісі, Неначе почувши десь шелест в кущах... (О. Словник синонімів української мови
  4. розчути — Розчу́ти, -чу́ю, -чу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розчути — РОЗЧУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Добре, ясно почути, розібрати те, що говорять. В гомоні почувся ковалів голос. Перших слів дехто й не розчув, бо не кричав коваль, а говорив стиха (Головко, II, 1957, 221); — Що батько хоче?... Словник української мови в 11 томах