1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розшалілий

розшалі́лий

-а, -е, діал.

Який розбушувався.

|| Розлютований, лютий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшалілий — розшалі́лий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. розшалілий — РОЗШАЛІ́ЛИЙ, а, е, діал. Який розбушувався. По селах, по хатах .. йде шум не легший, як оцей шум розшалілої природи (І. Франко); // Розлютований, лютий. Довбуш миттю зважив, якою зброєю краще буде зустріти розшалілого звіра (В. Словник української мови у 20 томах
  3. розшалілий — ЛЮ́ТИЙ (дуже сердитий), ЗЛЮ́ЩИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ, РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, РОЗ'Я́ТРЕНИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ (який утратив самовладання, досяг крайньої люті), РОЗ'ЯРІ́ЛИЙ, ОЗВІРІ́ЛИЙ, РОЗ'Ю́ШЕНИЙ розм., Я́РОСЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. розшалілий — РОЗШАЛІ́ЛИЙ, а, е, діал. Який розбушувався. По селах, по хатах.. йде шум не легший, як оцей шум розшалілої природи (Фр., VIII, 1952, 7); // Розлютований, лютий. Словник української мови в 11 томах