розшарпаний

розша́рпаний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розшарпати.

|| розшарпано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Розірваний на частини, шматки.

3》 у знач. прикм. Розтріпаний, обірваний.

4》 у знач. прикм. Який став непридатним, несправним внаслідок недбалого поводження, довгого користування і т. ін.

|| перен., розм. Доведений до стану повного розладу, виснаження (про здоров'я, нервову систему і т. ін.).

5》 у знач. прикм., перен. Який страждає, мучиться, терзається.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розшарпаний — розша́рпаний 1 дієприкметник від: розша́рпати розша́рпаний 2 прикметник розірваний; розтріпаний; доведений до непридатності Орфографічний словник української мови
  2. розшарпаний — див. драний Словник синонімів Вусика
  3. розшарпаний — РОЗША́РПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розша́рпати. Були [корніловці] не схожі на самих себе у своїх розшарпаних на каховських дротах мундирах, проте йшли чітким строєм, з високо піднятими головами (О. Гончар); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. розшарпаний — Розша́рпаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розшарпаний — РОЗША́РПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розша́рпати. Були [корніловці] не схожі на самих себе у своїх розшарпаних на каховських дротах мундирах, проте йшли чітким строєм, з високо піднятими головами (Гончар, II, 1959, 352); *Образно. Словник української мови в 11 томах