розшарпаний
розша́рпаний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розшарпати.
|| розшарпано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Розірваний на частини, шматки.
3》 у знач. прикм. Розтріпаний, обірваний.
4》 у знач. прикм. Який став непридатним, несправним внаслідок недбалого поводження, довгого користування і т. ін.
|| перен., розм. Доведений до стану повного розладу, виснаження (про здоров'я, нервову систему і т. ін.).
5》 у знач. прикм., перен. Який страждає, мучиться, терзається.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розшарпаний — розша́рпаний 1 дієприкметник від: розша́рпати розша́рпаний 2 прикметник розірваний; розтріпаний; доведений до непридатності Орфографічний словник української мови
- розшарпаний — див. драний Словник синонімів Вусика
- розшарпаний — РОЗША́РПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розша́рпати. Були [корніловці] не схожі на самих себе у своїх розшарпаних на каховських дротах мундирах, проте йшли чітким строєм, з високо піднятими головами (О. Гончар); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- розшарпаний — Розша́рпаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розшарпаний — РОЗША́РПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розша́рпати. Були [корніловці] не схожі на самих себе у своїх розшарпаних на каховських дротах мундирах, проте йшли чітким строєм, з високо піднятими головами (Гончар, II, 1959, 352); *Образно. Словник української мови в 11 томах