1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розімлілий

розімлі́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розімліти.

2》 у знач. прикм. Який розм'як, розпарився під дією тепла (про предмети).

|| Який знеміг, знесилився від душевного або фізичного перенапруження, спеки, тепла і т. ін. (про людей).

|| розм. Який перестав бути напруженим; розслабився.

|| Який виражає душевну або фізичну розслабленість.

3》 у знач. прикм. Який розварився, упрів під дією тепла й вологи (про їжу).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розімлілий — розімлі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розімлілий — РОЗІМЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до розімлі́ти. Побіля рож поріс любисток, до самої землі припала холодна м'ята, наповнюючи терпкими й солодкими пахощами все подвір'я, особливо в вечірній час, коли спаде жара і розімліле за день листя, здається... Словник української мови у 20 томах
  3. розімлілий — РОЗІМЛІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до розімлі́ти. Побіля рож поріс любисток, до самої землі припала холодна м’ята, наповнюючи терпкими й солодкими пахощами все подвір’я, особливо в вечірній час, коли спаде жара і розімліле за день листя... Словник української мови в 11 томах