рокайль

рока́йль

невідм., ж.

Архітектурний орнамент стилю рококо, що імітує природне з'єднання уламків скель, раковин, гротів і диких рослин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рокайль — рока́йль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рокайль — РОКА́ЙЛЬ, невідм., ж. Архітектурний орнамент стилю рококо, що імітує природне з'єднання уламків скель, раковин, гротів і диких рослин. Художньому стилю будь-якої епохи притаманне своє трактування художніх творів. Словник української мови у 20 томах
  3. рокайль — рока́йль (франц. rocaille, букв. – дрібні камінці, черепашки) орнамент у вигляді стилізованої черепашки в обрамленні з сплетіння завитків, химерно вигнутих ліній тощо, характерний для західноєвропейського мистецтва стилю рококо (18 ст.). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. рокайль — Характерний для мистецтва рококо орнамент у формі завитка мушлі, зазвичай асиметричний. Універсальний словник-енциклопедія
  5. рокайль — РОКА́ЙЛЬ, невідм., ж. Архітектурний орнамент стилю рококо, що імітує природне з’єднання уламків скель, раковин, гротів і диких рослин. Художньому стилю будь-якої епохи притаманне своє трактування художніх творів. Словник української мови в 11 томах
  6. рокайль — (фр. — раковина) Асиметричний примхливий орнамент зі стилізованих черепашок і закруток, оброблених бахромою. Характерний для стильового напряму рококо. Архітектура і монументальне мистецтво