1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ротовий

ротови́й

-а, -е.

Прикм. до рот 1).

Ротова порожнина — частина рота, обмежена спереду і з боків губами та щоками; верхньою її стінкою є тверде і м'яке піднебіння, а нижньою – дно порожнини рота.

Ротова частина глотки — середня частина глотки, розміщена між рівнями твердого піднебіння та верхнього краю надгортанника.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ротовий — ротови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ротовий — РОТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рот 1. Найактивнішу роль у процесі звукотворення відіграє ротова порожнина (з навч. літ.); У ротовій порожнині протибактеріальну дію має слина, у шлунку важливим захисним фактором є соляна кислота (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. ротовий — РОТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рот 1. Найактивнішу роль у процесі звукотворення відіграє ротова порожнина (Худ. чит.., 1955, 24); Ротовий апарат комах пристосований для живлення твердою або рідкою їжею (Захист рослин.., 1952, 14). Словник української мови в 11 томах