1. Словник української мови в 11 томах

ротовий

РОТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рот 1.

Найактивнішу роль у процесі звукотворення відіграє ротова порожнина (Худ. чит.., 1955, 24);

Ротовий апарат комах пристосований для живлення твердою або рідкою їжею (Захист рослин.., 1952, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ротовий — ротови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ротовий — -а, -е. Прикм. до рот 1). Ротова порожнина — частина рота, обмежена спереду і з боків губами та щоками; верхньою її стінкою є тверде і м'яке піднебіння, а нижньою – дно порожнини рота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ротовий — РОТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рот 1. Найактивнішу роль у процесі звукотворення відіграє ротова порожнина (з навч. літ.); У ротовій порожнині протибактеріальну дію має слина, у шлунку важливим захисним фактором є соляна кислота (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах