рунути
ру́нути
-ну, -неш, док., діал.
1》 Рушити.
2》 Повалитися, упасти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рунути — ру́нути дієслово доконаного виду рушити діал. Орфографічний словник української мови
- рунути — РУ́НУТИ, ну, неш, док., діал. 1. Рушити. Ступив у золот стремінь князь Ігор І у поле рунув (Ю. Федькович). 2. Повалитися, упасти. У кімнаті панував якийсь напружений настрій, мов тут поблизу навантажили страшенною вагою мармурову колону й оце ждуть... Словник української мови у 20 томах
- рунути — I. УПА́СТИ (ВПА́СТИ) (втративши рівновагу, опору), ПА́СТИ, ПОВАЛИ́ТИСЯ, ЗВАЛИ́ТИСЯ, ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, ПОКОТИ́ТИСЯ, БЕРКИ́ЦНУТИ (БЕРКИ́ЦЬНУТИ) розм., БЕРКИ́ЦНУТИСЯ (БЕРКИ́ЦЬНУТИСЯ) розм., ПОЛЕТІ́ТИ розм., ПОСУ́НУТИСЯ розм., ЗАГУДІ́ТИ (ЗАГУСТИ́) розм. Словник синонімів української мови
- рунути — РУ́НУТИ, ну, неш, док., діал. 1. Рушити. Ступив у золот стремінь князь Ігор, І у поле рунув (Федьк., I, 1960, 212). 2. Повалитися, упасти. Словник української мови в 11 томах