1. Великий тлумачний словник сучасної мови

русичі

ру́сичі

-ів, мн. (одн. русич, -а, ч.).

1》 Народонаселення давньої Русі.

2》 Те саме, що русини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. русичі — РУ́СИЧІ, ів, мн. (одн. ру́сич, а, ч.). 1. Народонаселення давньої Русі. Знайдені археологами пам'ятки ремісництва дохристиянського часу свідчать про тонке розуміння краси у стародавніх русичів (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. русичі — РУ́СИЧІ, ів, мн. (одн. ру́сич, а, ч.). 1. Народонаселення давньої Русі. 2. Те саме, що ру́си́ни. Старий гетьман тяжко зітхнув. Ставши з русича поляком, він віддав Короні всі свої здібності воїна і синовню любов, а чого домігся, закінчуючи свій земний шлях? (Панч, Гомон. Україна, 1954, 37). Словник української мови в 11 томах