1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рядняний

рядня́ний

-а, -е.

Прикм. до ряднина 1).

|| Зробл., пошитий з ряднини.

|| у знач. ім. рядняне, -ного, с. Те, що зроблене або пошите з ряднини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рядняний — рядня́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рядняний — РЯДНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до рядни́на 1. Сплюнувши в руки, міцно вчепився [Митрофан] ними в рядняні цупкі гузирі (О. Гончар); // Зробл., пошитий з ряднини. Тримаю в руках рядняну торбину, вона обтягує мої руки донизу (Ю. Збанацький); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  3. рядняний — Рядня́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рядняний — РЯДНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до рядни́на 1. Сплюнувши в руки, міцно вчепився [Митрофан] ними в рядняні цупкі гузирі (Гончар, II, 1959, 152); // Зробл., пошитий з ряднини. Тримаю в руках рядняну торбину, вона обтягує мої руки донизу (Збан. Словник української мови в 11 томах
  5. рядняний — Рядняний, -а, -е Сдѣланный изъ дерюги. На Ковалівці усе дівки да убогії, кроїли дари ряднянії. Чуб. III. 115. Словник української мови Грінченка