ріденько
ріде́нько
Присл. до ріденький.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ріденько — ріде́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ріденько — див. іноді; рідко Словник синонімів Вусика
- ріденько — РІДЕ́НЬКО. Присл. до ріде́нький. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила (з казки); – Така вже наша доля. От і цього року посіяла жита на городі, а воно ріденько зійшло (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- ріденько — РІДЕ́НЬКО. Присл. до ріде́нький. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила (Укр.. казки, 1951, 173); — Така вже наша доля. От і цього року посіяла жита на городі, а воно ріденько зійшло (Н.-Лев.. III, 1956, 332). Словник української мови в 11 томах
- ріденько — Рідко нар. 1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Ном. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет. 2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко. Чуб. V. 1120. 3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ном. № 6167. ум. ріденько, рідесенько. Словник української мови Грінченка