1. Словник української мови Грінченка

ріденько

Рідко

нар.

1) Рѣдко, не густо. Засій рідко, уродиться дідько. Ном. Посіяв я пшениченьку рідко. Мет.

2) Жидко. Бодай тобі, дівко, що вчинила рідко. Чуб. V. 1120.

3) Рѣдко, не часто. З панами рідко а з дурнями ніколи не ставай. Ном. № 6167. ум. ріденько, рідесенько.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріденько — ріде́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ріденько — див. іноді; рідко Словник синонімів Вусика
  3. ріденько — Присл. до ріденький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ріденько — РІДЕ́НЬКО. Присл. до ріде́нький. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила (з казки); – Така вже наша доля. От і цього року посіяла жита на городі, а воно ріденько зійшло (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. ріденько — РІДЕ́НЬКО. Присл. до ріде́нький. От вона взяла, ріденько вчинила, ріденько підбила, ріденько й замісила (Укр.. казки, 1951, 173); — Така вже наша доля. От і цього року посіяла жита на городі, а воно ріденько зійшло (Н.-Лев.. III, 1956, 332). Словник української мови в 11 томах