1. Словник української мови Грінченка

ріденький

Рідкий, -а, -е

1) Рѣдкій, не густой. Не жаль мені, що мак рідкий. Чуб. V. 785.

2) Жидкій. Давайте круту варити, бо рідкої ні з чого. Ном. № 9801.

3) О землѣ: рідка земля — легкая, малосвязная земля. Херс.

4) Рѣдкій, не частый. ум. ріденький, рідесенький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріденький — ріде́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ріденький — -а, -е. Пестл. до рідкий 2), 3), 5-7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ріденький — РІДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до рідки́й 2, 3, 5–7. Недалеко шляху ріденький перелісок, поміж деревами стоїть у копицях сіно (С. Васильченко); От те ж саме чоло, ті ж самі очі, ріденькі вуса, гостре підборіддя... Словник української мови у 20 томах
  4. ріденький — РІДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до рідки́й 2, 3, 5-7. Недалеко шляху ріденький перелісок, поміж деревами стоїть у копицях сіно (Вас., II, 1959, 157); От те ж саме чоло, ті ж самі очі, ріденькі вуса, гостре підборіддя... Словник української мови в 11 томах