рідкуватий
рідкува́тий
-а, -е.
Трохи, не зовсім рідкий (у 2-8 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рідкуватий — рідкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- рідкуватий — РІДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, не зовсім рідкий (у 2–8 знач.). Терешко сидить непорушно, насупивши рідкуваті брови (І. Цюпа); Всюди знали приємну білозубу усмішку, точний проділ білявого, вже рідкуватого, але дуже дбайливо причесаного волосся і м'язисту, міцну постать Ервіна Майєра (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
- рідкуватий — РІДКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, не зовсім рідкий (у 2-8 знач.). Терешко сидить непорушно, насупивши рідкуваті брови (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 26); Всюди знали приємну білозубу усмішку, точний проділ білявого, вже рідкуватого... Словник української мови в 11 томах