1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ріпа

рі́па

-и, ж.

1》 Овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих.

2》 збірн. Їстівні солодкуваті на смак корені цієї рослини, що мають біле, жовте, часом червоне або фіолетове забарвлення.

3》 діал. Картопля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріпа — рі́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ріпа — РІ́ПА, и, ж. 1. Овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. В крамниці .. дали насіння ріпи. Вона гарно зійшла й буяла собі поміж морквою (Л. Мартович); Біля перелазу розрісся кущ ріпи (О. Донченко). 2. збірн. Словник української мови у 20 томах
  3. ріпа — ріпа: ◊ люби́ти як пес рі́пу → пес Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. ріпа — И, ж., муз., див. репа. Словник сучасного українського сленгу
  5. ріпа — Картопля Словник застарілих та маловживаних слів
  6. ріпа — Дворічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих, овочева культура; вирощують задля коренеплодів — від кругло-плоскої до плоскої форми, що містять вел. кількість вітаміну С. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ріпа — РІ́ПА (овочева коренеплідна рослина); ТУРНЕ́ПС (кормова рослина). КАРТО́ПЛЯ, БАРАБО́ЛЯ діал., БУ́ЛЬБА діал., РІ́ПА діал. Євдоким через пліт поглядав на свій город, де вже рясно, і синьо, і біло, цвіте картопля (М. Словник синонімів української мови
  8. ріпа — Рі́па, -пи, -пі; рі́пи, ріп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ріпа — РІ́ПА, и, ж. 1. Овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. В крамниці.. дали насіння ріпи. Вона гарно зійшла й буяла собі поміж морквою (Март., Тв., 1954, 383); Біля перелазу розрісся кущ ріпи (Донч., Вибр., 1948, 212). 2. збірн. Словник української мови в 11 томах
  10. ріпа — Ріпа, -пи ж. 1) Рѣпа. Ном. № 12393. зуби — як ріпа. Хорошіе бѣлые зубы. Ном. № 8576. 2) Картофель. Стрыйск. у. въ Галиціи. Вх. Пч. І. 13. Шух. І. 111. ум. ріпка. Словник української мови Грінченка