ріпа

ріпа:

люби́ти як пес рі́пупес

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ріпа — рі́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ріпа — -и, ж. 1》 Овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. 2》 збірн. Їстівні солодкуваті на смак корені цієї рослини, що мають біле, жовте, часом червоне або фіолетове забарвлення. 3》 діал. Картопля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ріпа — РІ́ПА, и, ж. 1. Овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. В крамниці .. дали насіння ріпи. Вона гарно зійшла й буяла собі поміж морквою (Л. Мартович); Біля перелазу розрісся кущ ріпи (О. Донченко). 2. збірн. Словник української мови у 20 томах
  4. ріпа — И, ж., муз., див. репа. Словник сучасного українського сленгу
  5. ріпа — Картопля Словник застарілих та маловживаних слів
  6. ріпа — Дворічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих, овочева культура; вирощують задля коренеплодів — від кругло-плоскої до плоскої форми, що містять вел. кількість вітаміну С. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ріпа — РІ́ПА (овочева коренеплідна рослина); ТУРНЕ́ПС (кормова рослина). КАРТО́ПЛЯ, БАРАБО́ЛЯ діал., БУ́ЛЬБА діал., РІ́ПА діал. Євдоким через пліт поглядав на свій город, де вже рясно, і синьо, і біло, цвіте картопля (М. Словник синонімів української мови
  8. ріпа — Рі́па, -пи, -пі; рі́пи, ріп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. ріпа — РІ́ПА, и, ж. 1. Овочева коренеплідна дворічна рослина родини хрестоцвітих. В крамниці.. дали насіння ріпи. Вона гарно зійшла й буяла собі поміж морквою (Март., Тв., 1954, 383); Біля перелазу розрісся кущ ріпи (Донч., Вибр., 1948, 212). 2. збірн. Словник української мови в 11 томах
  10. ріпа — Ріпа, -пи ж. 1) Рѣпа. Ном. № 12393. зуби — як ріпа. Хорошіе бѣлые зубы. Ном. № 8576. 2) Картофель. Стрыйск. у. въ Галиціи. Вх. Пч. І. 13. Шух. І. 111. ум. ріпка. Словник української мови Грінченка