пес
пес:
◊ би́тий пес досвідчений, бувалий чоловік (ст): Бо ж і справді не хотілося мені вірити, щоб такий битий пес, як він, дав себе завести на поліцію, мов баран на заріз, маючи за пазухою та в кишенях пару фунтів нелеґальної “бібули” (Керницький)
◊ ви́брати пса висварити, виганьбити (Франко)|| = збештати
◊ всте́клий як пес про дуже злу, люту людину (ст)||злий як сто псів
◊ за пса го не ма́ти мати за ніщо (ст)
◊ засьвіти́ти як псу в зуба́х → засвітити
◊ здех пєс = здох пес
◊ здох пес (здех пєс) 1. про стан втоми, виснаження; про стан цілковитої непрацездатності (ср, ст)||здех канарок
2. про ситуацію, коли ніхто із присутніх не може відповісти на запитання (Франко)
◊ зійти́ на пси занепасти, здеґрадувати (ср, ст)|| = скапаритися
◊ злий як сто псів = всте́клий як пес
◊ люби́ти як пес ка́мінь зовсім не любити (Франко)||любити як пес палку, любити як пес ріпу, любити як пси діда на перелазі
◊ люби́ти як пес па́лку = люби́ти як пес ка́мінь (ср, ст)
◊ люби́ти як пес рі́пу = люби́ти як пес ка́мінь (Франко)
◊ люби́ти як пси ді́да на перела́зі = люби́ти як пес рі́пу (ср, ст)
◊ потрібний як псу п'я́та нога́ цілком не потрібний (Франко)||потрібне <�тобі> як кулко від ровера
◊ пса ва́ртий нічого не вартий (ср, ст): Життя, він казав, пса варте, а якщо й варте чогось, то не більше, як пляшки горілки й трохи бійки (Нижанківський)
◊ робити як пес за варста́том = робити
◊ става́ти як пес в сли́вах дивуватися, бути заскоченим (ср)
◊ стоя́ти під псом = стоя́ти
◊ тіка́ти як би пси гна́ли = тіка́ти
◊ тіка́ти як від сте́клого пса = тіка́ти
◊ худи́й як пес = худи́й
●дря́пав би го пес (лайка)
●пес <�тебе́, його, їх...> дра́пав (лайка, проклін): А чи товариші, чи інші – пес їх драпав! Кримінал і так буде. А кримінал для кого? Для людей! Свобода – свободою, а кримінал – криміналом (Нижанківський)
●срав пес в зеле́ній кукуру́дзі (лайка)
♦ біг пес че́рез ове́с, не зашкодило псові, не зашкодить і вівсові про щось неважливе, що не матиме жодного впливу на людське життя (ср, ст)
♦ верта́є пес на свої блювотини про непоправного грішника (Франко)
♦ вигляда́ти як пес на плоті бути в комічному, смішному становищі (Франко)
♦ деше́ве м'я́со пси їдя́ть про дешевий, часто неякісний товар (ср)
♦ і пес на голу кість не йде людина не повинна братися за некорисну справу (Франко)
◊ ні <�на́віть> пес не га́вкне ніхто не згадає (ср, ст): Другим психологічним ударом було те, що ви тут можете безслідно, далеко на чужині пропасти і “хреста ніхто не поставить і не спомяне”. Колись наших в'язнів люди знали, писали про них в газетах, а тут про вас “ні пес не гавкне” (Дейчаківський)
◊ така́ робота псу на бу́ду = робота
◊ <�то все> псу (псо́ви) під хвіст про намарно виконану роботу, що потребувала великих зусиль (м, ср, ст)
Значення в інших словниках
- пес — пес іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пес — Собака, БАРБОС, гавкун; (маленький) цуцик; (хто) посіпака, вислугач, вислужник, цербер, лай. псявіра. Словник синонімів Караванського
- пес — [пес] пса, м. (на) пс'і/псов'і, мн. пси, пс'іў Орфоепічний словник української мови
- пес — пса, ч. 1》 Те саме, що собака. || Собака-самець. 2》 перен., зневажл. Про погану, негідну людину, яка своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. || кого, чого, перев. у сполуч. зі сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про чиїхось посіпак. || перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пес — Пес, пса, псо́ві, псом, псе! пси, псів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пес — ПЕС, пса, ч. 1. Те саме, що соба́ка. Пес бреше, а вітер носить (Номис); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Т. Шевченко); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Ю. Словник української мови у 20 томах
- пес — Жив, як пес — загинув, як собака. Погано жив і так само помер. Яка з пса солонина, така з дядька дитина. Дорослий чоловік не може бути дитиною. Яка з пса солонина, така з зятя дитина. Зять ніколи не буде рідною дитиною. Приповідки або українсько-народня філософія
- пес — зійти́ (перевести́ся) на пси. 1. Поступово втратити свою силу, значення. Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (І. Франко); Без церкви усяке благе діло зійде на пси (Василь Шевчук). 2. Втратити свої риси, характерні якості; занепасти. — Хіба то дівка?... Фразеологічний словник української мови
- пес — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
- пес — ПЕС, пса, ч. 1. Те саме, що соба́ка. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Шевч. Словник української мови в 11 томах