пес

зійти́ (перевести́ся) на пси. 1. Поступово втратити свою силу, значення. Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (І. Франко); Без церкви усяке благе діло зійде на пси (Василь Шевчук). 2. Втратити свої риси, характерні якості; занепасти. — Хіба то дівка? То ж таки ледащо, Усе б співала. Боже успаси! Ми вже й без неї з’їхали нінащо. А з нею геть вже зійдемо на пси (Л. Костенко); — Знаю, знаю,— нетерпляче постукав ногою Хмельницький,— перевівся на пси ти, Лавріне, шептухами почав цікавитись (Н. Рибак).

ні пес ні бара́н. Не здатний ні на що. — А як я не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать ні доточить, ні пес ні баран, ні взад ні вперед — лишаюся посеред (Є. Гуцало).

піти́ на пси. Пропасти марно, безрезультатно. Васюта стояв перед Ганною Матвіївною ні в сих, ні в тих. Тринадцять років женихання — і все, здається, пішло на пси (О. Полторацький).

соба́ці (псу, коби́лі) під хвіст, вульг. Даремно, марно, без позитивних наслідків. — І нам з вами з нього, живого, ніякої користі. За його голову ні шеляга. Сам з’явився. А клопоту? Готовий процес, стільки старань — і собаці під хвіст (Б. Харчук); — Усе, про що ми говорили, пішло кобилі під хвіст. Треба іншу думати думу (М. Стельмах).

хоч вовкі́в (соба́к, псів) гони́ (ганя́й). Дуже холодно. Ішов з сіней холод: у хаті хоч вовків гони! (Панас Мирний); Один (фін) каже: “Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо” (Григорій Тютюнник); — У людей чоловіки, як чоловіки, а цей… У хаті вже хоч собак ганяй, гості на підході, а він, бачте, розсівся (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) пес пі́сля макого́на, зневажл. Усвідомлюючи свою провину; зніяковіло, винувато. Спідлоба глянула (жінка) на чоловіка й метнулася до кабінету. А той, мов пес після макогона плівся позаду (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) пес санджарі́вський, зі сл. злий, лю́тий і под. Дуже, надзвичайно. Учора з Глухова примчав кошовий. Лютий, як пес санджарівський, і не підступи (М. Лазорський).

як (мов) соба́ка (пес, звір), спу́щений (спу́щена) з при́в’язі (з ланцюга́, з припо́ну), зі сл. бі́гти, наско́чити і под. Дуже швидко, нестримно. Немов собака, спущена з припону, Наскочила на землю пітьма чорна (І. Франко); Поліцаї бігли, як панські пси, спущені з прив’язі (І. Цюпа).

як (мов) соба́ка (пес) у Пили́півку, зі сл. трясти́ся. Дуже. Обернув (дід) свій гнів на онука: — .. Ану марш у хату, розхристався, наче посеред літа… Тут он у кожусі трясешся, мов пес у Пилипівку (Ю. Збанацький).

як поби́тий (поби́та) соба́ка (пес). Усвідомлюючи свою провину; винувато. Виговський, як побитий пес, знітився, наче став менший на зріст, упав знесилено у фотель, опустив голову на руки (Н. Рибак).

як потайни́й соба́ка (потайні́ пси́). Підступно, таємно. Гетьман замислився: — Виходить, мене обсіли з усіх боків вороги..— мовив він з гіркотою. — Може, є й друзі.., а я твій друг і остерігаю тебе від усіх старшин: вони ще не вкусять, вони, як ті потайні пси, виглядатимуть слушної години (М. Лазорський).

як псів (соба́к). Дуже багато. Панів як псів (М. Номис).

(як) соба́ка (пес) на сі́ні. Такий, що сам не користується чим-небудь й іншим не дає. (Старшина:) Та ти (Сидір) мені не кажи, я його знаю добре,— збірщиком при ньому був,— як собака на сіні: сам не їсть і другому не дає, вредний ірод (І. Карпенко-Карий); Ось візьме (Ткачук)… та й виїде світ за очі .. Хай тоді Боровик пошукає собі дурнішого завідувача, хай дістане собі собаку на сіні, щоб коло меду ходив і пальців не облизав (Ю. Збанацький).