пес

ПЕС, пса, ч.

1. Те саме, що соба́ка.

Пес бреше, а вітер носить (Номис);

Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Т. Шевченко);

Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Ю. Смолич);

* У порівн. – Жени його, Христинко, від себе, наче пса шолудивого (М. Стельмах);

// Собака-самець.

Якраз проти вікна, звичайно під парканом, Дворовий пес Бровко лежав (Л. Глібов);

Між очеретами почувся знову гавкіт Вірного. Пес вискочив із густих заростів ситнику (О. Бердник);

* У порівн. Богдан .. набрав повні халяви снігу .. мороз псом ухопився за пальці (М. Стельмах).

2. перен., зневажл. Про погану, негідну людину, що своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд.

По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (М. Бажан);

Ні Чінгіс-хан, ні пси-рицарі, ні Наполеон не додумувались до таких витончених катувань [як фашисти] (А. Хижняк);

// кого, чого, перев. у сполуч. зі сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про панських посіпак, прислужників царизму, експлуататорів; реакційні сили у суспільстві.

Тим часом мусить править Вірний пес, міністр його [короля] (Леся Українка);

Давно минулись ті часи, коли жандармерія косувала [косилася] на Гарматія: його ідеали не лякали вірних псів царизму (М. Стельмах);

// перев. з означ. Уживається як лайливе слово.

Еней на старших галасає, Мерщій до себе їх ззиває І мовить..: “Моєї мови не жахайтесь .. І зараз з військом одправляйтесь Брать город, де паршивий пес, Латин зрадливий, п'є сивуху..” (І. Котляревський);

– Пусти, німецький пес. Пусти, лакиза німецька (О. Довженко).

(1) Цепни́й (цепови́й) пес (соба́ка) – лютий пес, прив'язаний на ланцюг.

Лукія побачила у вікно цю сцену в той час, коли четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (О. Донченко);

Лютували охоронці порядку. Мов цепні собаки, кидалися жандарми на людей, намагалися зупинити натовп (М. Олійник);

Цеповий собака аж нестямиться – гаса по дротові (А. Головко).

◇ Зво́дити / звести́ [на] ніна́що <�Зво́дити / звести́ на пси> див. зво́дити;

Зійти́ (перевести́ся) на пси див. схо́дити;

Зме́рзнути (зме́рзти), як соба́ка (пес, цу́цик) див. змерза́ти;

[І] соба́ка (пес) не га́вкне (не зага́вкає) див. соба́ка;

На пси пуска́тися / пусти́тися див. пуска́тися;

На пси схо́дити (іти́) / зійти́ (піти́) див. схо́дити;

Не для пса ковбаса́ див. ковбаса́;

(2) Ні пес ні бара́н – не здатний ні на що.

– А як я не вмію зиску злупити зі своєї слави, то, може, я справді ні врізать ні доточить, ні пес ні баран, ні взад ні вперед – лишаюся посеред (Є. Гуцало);

[Піти́] коби́лі (псу, соба́ці і т. ін.) під хвіст див. піти́;

Піти́ на пси див. піти́;

Псо́ві о́чі продава́ти / прода́ти див. продава́ти;

Хоч вовкі́в (соба́к, псів) гони́ (ганя́й) див. гна́ти;

(3) Як зме́рзлий пес – дуже змерзлий.

Вітер іноді вищав, як змерзлий пес за дверима (В. Винниченко);

(4) Як (мов, ні́би і т. ін.) пес пі́сля макого́на, зневажл. – усвідомлюючи свою провину; зніяковіло, винувато.

Спідлоба глянула [жінка] на чоловіка й метнулася до кабінету. А той, мов пес після макогона плівся позаду (з газ.);

(5) Як (мов, ні́би і т. ін.) пес санджарі́вський, зі сл. злий, лю́тий і под. – дуже, надзвичайно.

Учора з Глухова примчав кошовий. Лютий, як пес санджарівський, і не підступи (М. Лазорський);

Як (мов, ні́би і т. ін.) соба́ка (пес), спу́щений з при́в'язі (з ланцюга́, з припо́ну) див. соба́ка;

Як (мов) соба́ка (пес) у пили́півку див. соба́ка;

Як поби́тий (поби́та) соба́ка (пес) див. соба́ка;

Як потайни́й (потайні́) соба́ка (пси) див. соба́ка;

(6) Як псів (соба́к) – дуже багато.

Панів як псів (Номис);

[Як] соба́ка (пес) на сі́ні див. соба́ка.