1. Приповідки або українсько-народня філософія

пес

Жив, як пес — загинув, як собака.

Погано жив і так само помер.

Яка з пса солонина, така з дядька дитина.

Дорослий чоловік не може бути дитиною.

Яка з пса солонина, така з зятя дитина.

Зять ніколи не буде рідною дитиною.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пес — пес іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пес — Собака, БАРБОС, гавкун; (маленький) цуцик; (хто) посіпака, вислугач, вислужник, цербер, лай. псявіра. Словник синонімів Караванського
  3. пес — [пес] пса, м. (на) пс'і/псов'і, мн. пси, пс'іў Орфоепічний словник української мови
  4. пес — пса, ч. 1》 Те саме, що собака. || Собака-самець. 2》 перен., зневажл. Про погану, негідну людину, яка своїми вчинками, діями викликає обурення й загальний осуд. || кого, чого, перев. у сполуч. зі сл. вірний, сторожовий і т. ін. Про чиїхось посіпак. || перев. з означ. Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пес — Пес, пса, псо́ві, псом, псе! пси, псів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пес — ПЕС, пса, ч. 1. Те саме, що соба́ка. Пес бреше, а вітер носить (Номис); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Т. Шевченко); Крізь відчинену кватирку здалеку, з центра міста, линули чудні й моторошні звуки: валували пси і кричали люди (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. пес — пес: ◊ би́тий пес досвідчений, бувалий чоловік (ст): Бо ж і справді не хотілося мені вірити, щоб такий битий пес, як він, дав себе завести на поліцію, мов баран на заріз... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пес — зійти́ (перевести́ся) на пси. 1. Поступово втратити свою силу, значення. Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (І. Франко); Без церкви усяке благе діло зійде на пси (Василь Шевчук). 2. Втратити свої риси, характерні якості; занепасти. — Хіба то дівка?... Фразеологічний словник української мови
  9. пес — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
  10. пес — ПЕС, пса, ч. 1. Те саме, що соба́ка. Пес бреше, а вітер носить (Номис, 1864, № 6943); Завили пси надворі, Зареготалися псарі (Шевч. Словник української мови в 11 томах