першість
віддава́ти / відда́ти па́льму пе́ршості кому, чому. Визнавати кого-, що-небудь найкращим; ставити кого-, що-небудь на перше місце. Славити буду я вроду твою, Мій Києве рідний!.. Я першості пальму — тобі віддаю! (Л. Дмитерко); Глядачі вагалися, кому з акторів — виконавців п’єси “Глитай, або ж Павук” — віддати пальму першості, і, врешті, розподілили її між усіма учасниками (Думки про театр); Чи мається на увазі нас обох, а чи, може вона вирішила винагородити Володю, віддати пальму першості тільки йому (Ю. Бедзик).
па́льма пе́ршості. Перше місце або перемога як наслідок переваги кого-, чого-небудь над іншими у чомусь. Найгірші його (Сохацького) передчуття справдилися. Харківський завод вирвав у нього пальму першості (Л. Дмитерко); Генетичною обдарованістю зумовлена й феноменальна витривалість мисливців первісних племен, пальма першості серед яких безумовно належить зулусам та бушменам (З журналу). па́льма пе́ршенства, рідко. — Потоцький зрозумів, що час заговорити, бо Кособудський вирве в нього пальму першенства (З. Тулуб).
пожина́ти / пожа́ти плоди́ чого. Користуватися наслідками праці, діяльності і т. ін. Микола часто запізнювався, іноді не відвідував занять, прийшла пора екзаменів — пожинай плоди (З усн. мови). пожина́ти плоди́ пе́ршості. Козакова розбирали піхотинські ревнощі .. А танкісти, пожинаючи десь поблизу плоди першості, стрімко йдучи вперед, залишали.. свіжі сліди своєї роботи (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- першість — пе́ршість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- першість — (перевага) вищість; (у чомусь) пріоритет; г. першенство. Словник синонімів Караванського
- першість — [перш'іс'т'] -шос'т'і, ор. -ш'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- першість — -шості, ж. 1》 Перше місце в якому-небудь змаганні. || Змагання за перше місце з якого-небудь виду спорту. Поступатися першістю. 2》 Наявність кращих рис, властивостей, переваг, які ставлять кого-, що-небудь на перше місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- першість — Пе́ршість, -шости, -шості, -шістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- першість — ПЕ́РШІСТЬ, шості, ж. 1. Перше місце в якому-небудь змаганні. Кульбака вийшов у чемпіони! Здобув першість у тому рідкісному й напівзабутому виді спорту [перегони в мішку]... Словник української мови у 20 томах
- першість — ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм. Словник синонімів української мови
- першість — ПЕ́РШІСТЬ, шості, ж. 1. Перше місце в якому-небудь змаганні. Біля яблуні — взяте в чохол знамено, яке присуджене артілі за те, що вона виборола першість у змаганні (Тют. Словник української мови в 11 томах
- першість — Пе́ршість, -шости ж. Первенство. Словник української мови Грінченка