першість
ПЕ́РШІСТЬ, шості, ж.
1. Перше місце в якому-небудь змаганні.
Кульбака вийшов у чемпіони! Здобув першість у тому рідкісному й напівзабутому виді спорту [перегони в мішку], який тільки з чийогось недогляду не зайняв досі належного місця на олімпійських ігрищах (О. Гончар);
Наприкінці минулого року відбулося змагання на першість міста з стрільби (з газ.);
// Змагання за перше місце з якого-небудь виду спорту.
Вони [велосипедисти] взяли участь у гонках швидкісною магістраллю Київ –Бориспіль. Тут першість за В. М. Шереметом на гоночному одномісному велосипеді (з газ.).
2. Наявність кращих рис, якостей, переваг, які ставлять кого-, що-небудь на перше місце.
Ада перебрала всіх своїх знайомих дівчат та хлопців, з якими на вулиці бавилась, і кожному дала сувору характеристику, раз у раз підкреслюючи свою першість (В. Підмогильний);
Першість політики над економікою визначає найважливішу умову розв'язання економічних завдань (з публіц. літ.).
3. Становище того, хто зробив що-небудь першим, хто почав щось раніше всіх інших.
Надзвичайно поширеною у Давній Греції булі ідея щодо необхідності для індивіда досягнення першості у всьому – прагнення обов'язково первершити всіх у досягненні своїх життєвих цілей (з наук. літ.).
Поступа́тися / поступи́тися пе́ршістю (першенство́м) див. поступа́тися.
◇ Віддава́ти / відда́ти па́льму пе́ршості див. віддава́ти;
Здава́ти / зда́ти пе́ршість див. здава́ти;
Па́льма пе́ршості див. па́льма;
(1) Пожина́ти плоди́ пе́ршості (д) див. пожина́ти.
Значення в інших словниках
- першість — пе́ршість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- першість — (перевага) вищість; (у чомусь) пріоритет; г. першенство. Словник синонімів Караванського
- першість — [перш'іс'т'] -шос'т'і, ор. -ш'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- першість — -шості, ж. 1》 Перше місце в якому-небудь змаганні. || Змагання за перше місце з якого-небудь виду спорту. Поступатися першістю. 2》 Наявність кращих рис, властивостей, переваг, які ставлять кого-, що-небудь на перше місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- першість — Пе́ршість, -шости, -шості, -шістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- першість — віддава́ти / відда́ти па́льму пе́ршості кому, чому. Визнавати кого-, що-небудь найкращим; ставити кого-, що-небудь на перше місце. Славити буду я вроду твою, Мій Києве рідний!.. Я першості пальму — тобі віддаю! (Л. Фразеологічний словник української мови
- першість — ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм. Словник синонімів української мови
- першість — ПЕ́РШІСТЬ, шості, ж. 1. Перше місце в якому-небудь змаганні. Біля яблуні — взяте в чохол знамено, яке присуджене артілі за те, що вона виборола першість у змаганні (Тют. Словник української мови в 11 томах
- першість — Пе́ршість, -шости ж. Первенство. Словник української мови Грінченка