першість

ПЕРЕВА́ГА (якість, властивість, що вигідно вирізняє кого-, що-небудь), ПЛЮС розм.; ПРИНА́ДА (те, що приваблює); ПЕ́РШІСТЬ, ВИ́ЩІСТЬ, ЗВЕ́РХНІСТЬ, ВЕРХ, ПЕРШЕНСТВО́ рідше, ПРІОРИТЕ́Т книжн., ПРИМА́Т книжн. (те, що забезпечує провідне місце); КО́ЗИР розм. (те, що у відповідний момент сприяє успіху). Знайдено сто і одну перевагу кравецького фаху перед іншими (Ірина Вільде); Хапкий (хлопець) до всякого діла, а це неабиякий плюс (О. Гончар); Довго умовляв її Лейбко зв'язати у клунок свої речі, малював перед нею принади бердичівського життя (Н. Рибак); І з того моменту, коли сільська дячиха смиренно й одверто признала вищість своєї станіславської колежанки, — між ними запанувала цілковита гармонія (Г. Хоткевич); Він нічим не підкреслював своєї зверхності над нами (В. Земляк); Діло перед думками має першенство (Уляна Кравченко); Три лейтенанти аж почервоніли. Адже мова йшла про пріоритет родів військ, представниками яких вони були (Ю. Мокрієв); Пам'ятаючи про примат змісту над формою, ми ніяк не можемо нехтувати формою (М. Рильський); Вона добре обміркувала, чим критиме своїх опонентів — народним мистецтвом, це був її головний козир (М. Ю. Тарновський).

ПЕ́РШІСТЬ (у змаганні), ЛІ́ДЕРСТВО, ПЕРШЕНСТВО́ рідше. Кульбаба вийшов у чемпіони! Здобув першість у.. рідкісному напівзабутому виді спорту (О. Гончар); З кожним туром футбольного чемпіонату країни загострюється боротьба за лідерство, за краще місце в турнірній таблиці (з газети); (Таня:) Пройшла моя слава, пропало моє першенство, не добігла... (І. Кочерга).

ПЕ́РШІСТЬ (становище того, хто зробив що-небудь першим), ЛІ́ДЕРСТВО, ПЕРВОРО́ДСТВО книжн., ПЕРШЕНСТВО́ рідше; ПРІОРИТЕ́Т (у відкритті, винаході тощо). Першості в сім'ї і в класі Саша досяг спокійно, зовсім непомітно (В. Канівець); Останнім часом багато говорять про самостійність сучасної ділової жінки, що захопила лідерство і на роботі (з журналу); Кінематографія виступає тут (при екранізації літературних творів) не у всеозброєнні свого первородства, а скоріше як спосіб для більш чи менш повного вираження суті літературного явища (О. Досвітній); (Маков:) Вам належить першенство. Ви прочитали китайський напис (І. Кочерга); — Ви самі на заводі доведете своє право на пріоритет у цьому відкритті (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. першість — пе́ршість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. першість — (перевага) вищість; (у чомусь) пріоритет; г. першенство. Словник синонімів Караванського
  3. першість — [перш'іс'т'] -шос'т'і, ор. -ш'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. першість — -шості, ж. 1》 Перше місце в якому-небудь змаганні. || Змагання за перше місце з якого-небудь виду спорту. Поступатися першістю. 2》 Наявність кращих рис, властивостей, переваг, які ставлять кого-, що-небудь на перше місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. першість — Пе́ршість, -шости, -шості, -шістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. першість — ПЕ́РШІСТЬ, шості, ж. 1. Перше місце в якому-небудь змаганні. Кульбака вийшов у чемпіони! Здобув першість у тому рідкісному й напівзабутому виді спорту [перегони в мішку]... Словник української мови у 20 томах
  7. першість — віддава́ти / відда́ти па́льму пе́ршості кому, чому. Визнавати кого-, що-небудь найкращим; ставити кого-, що-небудь на перше місце. Славити буду я вроду твою, Мій Києве рідний!.. Я першості пальму — тобі віддаю! (Л. Фразеологічний словник української мови
  8. першість — ПЕ́РШІСТЬ, шості, ж. 1. Перше місце в якому-небудь змаганні. Біля яблуні — взяте в чохол знамено, яке присуджене артілі за те, що вона виборола першість у змаганні (Тют. Словник української мови в 11 томах
  9. першість — Пе́ршість, -шости ж. Первенство. Словник української мови Грінченка