садівник
садівни́к
-а, ч.
Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- садівник — садівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- садівник — Садівничий; Словник синонімів Караванського
- садівник — [сад'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іy Орфоепічний словник української мови
- садівник — САДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини. Хлопці пустилися бігцем у сад, але, на їх нещастя, надійшов садівник (Л. Мартович); Садівники Потоцького садили троянди, лілеї, гіацинти (Ю. Смолич); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- садівник — Садівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- садівник — САДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини. Хлопці пустилися бігцем у сад, але, на їх нещастя, надійшов садівник (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
- садівник — Садівник, -ка м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15. Словник української мови Грінченка