садівник

садівни́к

-а, ч.

Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. садівник — садівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. садівник — Садівничий; Словник синонімів Караванського
  3. садівник — [сад'іўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іy Орфоепічний словник української мови
  4. садівник — САДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини. Хлопці пустилися бігцем у сад, але, на їх нещастя, надійшов садівник (Л. Мартович); Садівники Потоцького садили троянди, лілеї, гіацинти (Ю. Смолич); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. садівник — Садівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. садівник — САДІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із садівництва, особа, що вирощує та доглядає садові рослини. Хлопці пустилися бігцем у сад, але, на їх нещастя, надійшов садівник (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  7. садівник — Садівник, -ка м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15. Словник української мови Грінченка