1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самовихваляння

самовихваля́ння

-я, с.

Дія за знач. самовихвалятися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самовихваляння — самовихваля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. самовихваляння — САМОВИХВАЛЯ́ННЯ, я, с. Вихваляння самого себе. – Це ж був не звіт, а самовихваляння! (О. Донченко); Ми не маємо наміру вдаватися до самовихваляння (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. самовихваляння — САМОВИХВАЛЯ́ННЯ, я, с. Вихваляння самого себе. — Це ж був не звіт, а самовихваляння! (Донч., V, 1957, 495); Ми не маємо наміру вдаватися до самовихваляння (Мист., 1, 1959, 10). Словник української мови в 11 томах