самовтрата
самовтра́та
-и, ж.
Спустошеність, втрата особистістю духовності, моральності.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовтрата — (самоутрата), -и, ж., інд.-авт. Похідне від само... і втрата. Проминання — цілюще. Одужання — самовтратою. (ВЦ:160); Поки стане, захолоне крутіш осуг невблаганний з самовтратами самосуд. (Т.1, кн.2:233). Словник поетичної мови Василя Стуса