1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самопримус

самопри́мус

-у, ч.

Примус самого себе.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самопримус — самопри́мус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самопримус — САМОПРИ́МУС, у, ч. Примус самого себе. Формування людської волі неможливе без самопримусу, бо воля і є здатність переборювати безпосередні жадання і підпорядковувати свою діяльність розумним цілям (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. самопримус — САМОПРИ́МУС, у, ч. Примус самого себе. Формування людської волі неможливе без самопримусу, бо воля і є здатність переборювати безпосередні жадання і підпорядковувати свою діяльність розумним цілям (Наука.., 5, 1971, 36). Словник української мови в 11 томах