саморозкриття

саморозкриття́

-я, с.

Розкриття себе, вияв своїх особливостей, характерних рис (про людину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. саморозкриття — саморозкриття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. саморозкриття — САМОРОЗКРИТТЯ́, я́, с. Розкриття себе, вияв своїх особливостей, характерних рис (про людину). У малосюжетних новелах Стефаника велика роль надавалася саморозкриттю персонажів, їхній мовній характеристиці (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. саморозкриття — САМОРОЗКРИТТЯ́, я́, с. Розкриття себе, вияв своїх особливостей, характерних рис (про людину). У малосюжетних новелах Стефаника велика роль надавалася саморозкриттю персонажів, їхній мовній характеристиці (Рад. Словник української мови в 11 томах