1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самостійник

самості́йник

-а, ч., політ.

Учасник, прибічник національного руху, руху за незалежність своєї держави.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самостійник — самості́йник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самостійник — САМОСТІ́ЙНИК, а, ч. Поборник незалежності, самостійності держави. Старшини, затаївши дух у собі, слухали гетьманських слів. Були це самі його однодумці, самі самостійники (Б. Словник української мови у 20 томах