1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самосудник

самосу́дник

-а, ч.

Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самосудник — самосу́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. самосудник — САМОСУ́ДНИК, а, ч. Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду. Словник української мови у 20 томах
  3. самосудник — САМОСУ́ДНИК, а, ч. Той, хто здійснює розправу самочинно, без відома властей і без суду. Словник української мови в 11 томах